Створюйте унікальні ідентифікатори для баз даних, API та файлів: випадкову версію 4 або сортовану версію 7 у потрібному форматі, а також перевіряйте будь-який UUID.
Ваші файли ніколи не залишають пристрій
UUID (або GUID) — 128-бітний ідентифікатор із 32 шістнадцяткових символів. Імовірність повтору настільки мала, що його можна створювати будь-де без центрального реєстру.
На практиці так. Версія 4 містить 122 випадкові біти з криптографічного генератора пристрою; повтор астрономічно малоймовірний.
Це те саме. GUID — назва Microsoft, часто великими літерами й у фігурних дужках.
Для первинних ключів зазвичай краща v7: нові значення впорядковані за часом, індекси лишаються ефективними.
Так, до 1000 за клацання. Скопіюйте всі або збережіть у текстовий файл.
Ні. Вони створюються на пристрої й нікуди не зберігаються та не надсилаються.
Так, для версій 1 і 7. Вставте його в перевірку.